| 1891 г. |
—
|
У Харкові на вул. Петінского власником Н.Ф. фон-Дитмаром була заснована слюсарно-механічна майстерня, що мала гасової двигун в дві кінські сили. Майстерня налічувала 15 осіб. |
| 1899 г. |
—
|
Встановлено новий двигун в чотири кінські сили, у дворі розміщувалася кузня, що мала два горна. Ковалі виробляли молотом вручну. Працювало 25 чоловік. |
| 1915 г. |
—
|
Господар підприємства на вул. Газової, 4 (нині вул. Світло Шахтаря) купив чавунно-мідно-ливарний і механічний завод Русский слюсар ". Кількість працівників - 50 осіб. Продукція заводу - бурові інструменти, верстати,
вишки, шахтні візки, вагонетки, лебідки, крани, парові котли, труби, насоси, баки, а також чавунне і мідне лиття. |
| 1915 г. |
—
|
Почався випуск шахтарських бензинових ламп "Вольфа". |
| 1919 г. |
—
|
Через відсутність палива призупинено роботу майже всіх
цехів. Завод виконував тільки військові замовлення. |
| 1921 г. |
—
|
Підприємство перейшло з ведення Харківського губернської Ради народного господарства в підпорядкування Центрального правління кам'яно-вугільної промисловості і було включено в об'єднання "Донвугілля" |
| 1922 г. |
—
|
Завод перейменовано в "Світло Шахтаря". Основна продукція -
шахтарські лампи. |
| 1938 г. |
—
|
Колектив підприємства вийшов переможцем у змаганні з Торезьким машинобудівним заводом і був удостоєний перехідного Червоного прапора Наркомтяжпрома. |
| 1939 г. |
—
|
Завод нагороджений найвищою державною нагородою - орденом Леніна. |
| 1941 г. |
—
|
Евакуація заводу в Кемеровську область. |
| 1943-1946 гг. |
—
|
Відновлення зруйнованого підприємства |
| 1952 г. |
—
|
Організація на заводі спеціального конструкторського бюро. |
| 1955 г. |
—
|
Створено і вдосконалено вугільний комбайн для тонких пластів УКТ-1, призначений для одночасної зарубки, відбою вугілля і навантаження його на транспортер. |
| 1960 г. |
—
|
Завод освоїв випуск забійних скребкових і магістральних пластинчастих конвеєрів, освітлювальної апаратури. Почався експорт обладнання з маркою "Світло шахтаря" до Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Болгарії, В'єтнаму. |
| 1976 г. |
—
|
Колектив почав серійний випуск нового базового скребкового
конвеєра СП87П. |
| 1978 г. |
—
|
Створено зразкову ділянку в ламповому цеху. Впроваджені 27 прогресивних технологічних процесів, дві механізовані лінії автоматичного зварювання рештаков. |
| 1980 г. |
—
|
Половина вугілля, що видобувається в СРСР шахтним способом, доставлялася конвеєрами заводу "Світло шахтаря". |
| 1982 г. |
—
|
Завод удостоєний срібної та бронзової медалей ВДНГ в м Москві. |
| 1990 г. |
—
|
Створено нові конвеєра зі збільшеною потужністю електродвигуна з 45-55 до 110 кіловат і калібрами ланцюга 24 і 36 міліметрів. Розширено область їх застосування. Розпочато випуск скребкових перевантажувачів. |
| 1991 г. |
—
|
Святкування 100-річчя заводу. |
| 1994-1996 гг. |
—
|
Проведена приватизація. Створено ПАТ "Харківський машинобудівний завод" Світло шахтаря ". |
| 1998-1999 гг. |
—
|
Розроблено та виготовлено ряд нових високопродуктивних конвеєрів для комплексно-механізованих лав, які успішно працюють на шахтах України, Росії, Білорусі, Казахстану.
|
| 1999 г. |
— |
Заводом виграний тендер між українськими і зарубіжними підприємствами на виготовлення потужного конвеєра типу СПЦ230. |
| 2000 г. |
—
|
Здійснено перехід від серійного виробництва однотипних конвеєрів і перевантажувачів до виготовлення продукції, що відповідає заданим гірничотехнічних умов і індивідуальних вимог конкретних замовників. Довжина скребкових конвеєрів збільшилася з 100-150 до 350-400 м, енергоозброєність зросла з 110-220 до 800 кВт.
|
| 2001 г. |
— |
Завод вперше впровадив систему управління якістю продукції відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001-2001. |
| 2008 г. |
— |
Завод підтвердив відповідність виготовлення продукції вимогам ДСТУ ISO 9001-2001. Сертифікат якості №UA2.003.03240-08. |
| 1988-2008 г. |
— |
Масштабне участь в Міжнародних виставках України, Росії, Білорусі, Польщі, США. |
